Хочеш, я стану твоїм наркотиком? 
Будеш мене у себе вводити! 
Хочеш, я стану пухнастим котиком? 
Ти мене гладь, а я буду шкодити! 
Хочеш, стану твоєю піснею? 
Тільки співай разом із подружками! 
Хочеш, стану попсою російською? 
Слухай мене – і сльози в подушку!… 
Хто ж це там так співає? 
З думки мене збиває!…

Брала льон, брала льон, брала матірку, 
Не вдалася я у батька – тільки в матінку. 
Брала льон, брала льон, брала конопельки, 
Якби така до роботи, як на витребеньки. 
Ой гоп та помалу та напряла штани з валу, 
Та напряла, та наділа – кажуть люди, що до діла.

Хочеш, я стану твоєю думкою? 
Думай мене, якщо думати вмієш! 
Хочеш, стану жувальною гумкою – 
Жуй, скільки хочеш, – не потовстієш! 
Хочеш, стану твоєю машиною? 
Будеш мене заправляти й заводити! 
Хочеш, стану мильною піною? 
Пахнути буду і в очі заходити!… 
Але воно все співає! 
Спасу від нього немає!…

Я на бочці сиджу, бочка котиться, 
Ніхто заміж не бере, заміж хочеться. 
Кури мої, кури, рябенькі і бурі, 
Якби мені чоловіка моєї натури. 
Щоб горілку не пив, табаку не нюхав, 
Чужих жінок не любив, одну мене слухав.

Хочеш, я стану твоїм льодяником? 
Кремовим тортом, вівсяним печивом? 
Свіжим бубликом, черствим пряником? 
Пляцком, якому бракує дечого?… 
Міг би я стати французькою булкою! 
Міг би я стати пампушкою пишною! 
Став би батончиком, став би пігулкою, 
Став би твоєю машинкою втішною… 
Тільки ж оті співаки 
Мені забивають баки!…

Попід мостом риба з хвостом – нікому ловити, 
А лящівських парубків нікому любити. 
Попід мостом – риба з хвостом, а ізверху – рибаки, 
На слободі – гарні хлопці, а на горі – дураки. 
Ой лин та карась та у морі трепетавсь, 
Я з чорнявим ночувала, а білявий добивавсь. 
Ой дай, Боже, чого хочеться, 
Нехай моя голівонька не клопочеться.