Калина-малина ні сладка, ні горка, 
Ой там заплакала солдатськая жонка. 
Вона заплакала, горко заридала, 
Любила й кохала, в солдати й отдала.

Бути солдатом дуже непросто – 
Потрібно бути високого зросту, 
Щоб у формі нарядній іти на параді, 
Щоб усі, хто це бачить, були справді раді! 
Дуже непросто бути солдатом – 
Треба тіло своє вміти замаскувати, 
Тихо сидіти за густими кущами, 
Зненацька почати бій з ворогами! 
Раптово почати 
Бій з ворогами! 
Руками, ногами і, навіть, зубами 
Сміливо почати бій з ворогами! 
Та краще, щоб з ворогом бій починати, 
Треба мати гранати та автомати. 
Танки, ракети, радари, гармати, 
Кораблі, літаки – усе треба мати!

Й отдала в солдати під город Варшаву, 
Під город Варшаву, де б’ють барабани. 
Де б’ють-вибивають, громко й вимовляють, 
Розумівських хлопців в солдати приймають.

Дуже почесно бути солдатом – 
На провокації не западати! 
Нехай на паролі шпигун зазіхає – 
Для нього солдат наш паролів не знає! 
Бути солдатом дуже почесно – 
На всі запитання давати відповідь чесно. 
Як про медалі вдома хтось запитає – 
Слід чесно казати, що медалей немає! 
Немає медалей, 
Медалей немає! 
Якщо мама, чи тато, чи брат запитає – 
Слід чесно казати, що медалей немає! 
Насправді медалі не потрібні нікому, 
Потрібні: подяки від воєнкому, 
Значки, ордени та відпустки додому, 
І крутий дизайн дембельського альбому!

За отецьким сином батько й мати плаче, 
А за сиротою чорний ворон кряче. 
За отецьким сином браття, браття та сестриці, 
А за сиротою дівки, дівки-жалібниці.