Добрий день вам, дівчата! Погляньте на мене– 
В моїх очах побачите ви світло зелене. 
Це світло зелене дає вам дорогу, 
Пряму та широку, до серця – до мого! 
Але ця дорога вам, на жаль, не потрібна, 
Вона вам чужа, вона вам огидна. 
Я не чорнобровий та не кароокий, 
У плечах – вузький, у стегнах – широкий. 
М’язи маленькі, пузо велике – 
Ну кому потрібне таке товстопике? 
І ніби здається, що діло пропаще, 
Однак, я ще можу все змінити на краще! 
Я морду розфарбую, одягну перуку, 
Я ухоплю мікрофон в праву руку, 
Простенькі акорди гітари заграють – 
І вже всі дівчата від щастя вмирають!

Так просто, так звично 
І так енергетично! 
Так просто, так звично – 
Волають істерично!

Змінитись на краще – це діло просте! 
Піду запишуся я на карате. 
Карате-до, карате-після, 
Карате-лусни, карате-трісни… 
Карате завжди – це діло нетяжке – 
Тут головне мати добру розтяжку. 
Однак я такої розтяжки не маю, 
Тому карате нехай почекає. 
Бо я краще знову вийду на сцену – 
Привіт вам, дівчата! Дивіться на мене! 
Заплакані очі, тексти сопливі, 
Пісні заспіваю такі жалісливі! 
Дівчата справа, дівчата зліва – 
Мене поглинає оплесків злива! 
Дівчата всі разом зі мною співають 
І нижню білизну на сцену кидають!

Так просто, так звично 
І так енергетично! 
Так просто, так звично – 
Волають істерично!

Я серед дівчат став таким популярним! 
Пісні про кохання пишу регулярно… 
А зараз – увага! Шановні дівчата, 
Всі починаємо гучно кричати!!!

Так просто, так звично 
І так енергетично! 
Так просто, так звично – 
Волають істерично!