Він вірить у те, що прадавні арійці – 
Це предки індусів та українців. 
Прокидається рано, пірнає у ванну, 
А разом із ванною пірнає в нірвану. 
Не виб’єш його з нормального стану, 
Ніколи йому не буває погано. 
Ніхто не дратує, не турбує нічого, 
Бо є в нього йога, бо йога є в нього… 
Він п’є багато індійського чаю, 
Людей розуміє, людей вибачає… 
Він бачить одразу ж, при першій нагоді, 
Не те, що зовні, а те, що на споді…

Хай кеди китайські, хай джинси турецькі, 
Хай за душею нема ні гроша… 
Жодному з нас не зробиться кепсько, 
Бо в кожного з нас індійська душа…

Вона все життя чекала на принця – 
Не на індуса, а на українця. 
Що ось прилетить він – гарний, сміливий! 
Під ним білий кінь – гарячий, грайливий… 
Та щастя мало інакшу прописку, 
Обранцем її став „Танцюрист Диско”. 
На кожній стіні вдома та на роботі 
Чекає на неї Мітхун Чакроборті. 
А їй так хотілося трішечки казки… 
А їй так хотілося трішечки ласки… 
„Доню моя, у чому річ – 
Де ти гуляла цілу ніч?”

Хай кеди китайські, хай джинси турецькі, 
Хай за душею нема ні гроша… 
Жодному з нас не зробиться кепсько, 
Бо в кожного з нас індійська душа…

Вони якось зустрілись на кіносеансі 
І досі знаходяться в певному трансі. 
Вони вдвох неначе полинули в небо…

Індія, Індія, далека і близька, 
Ніби й чужа, а така українська! 
Кажуть, що десь там є пустеля Тар… 
Так, кажуть, що десь там є пустеля Тар! 
Так кажуть, що десь там є пустеля Тар? 
Так, кажуть, що десь там є пустеля Тар!

Хай кеди китайські, хай джинси турецькі, 
Хай за душею нема ні гроша… 
Жодному з нас не зробиться кепсько, 
Бо в кожного з нас індійська душа…