Ми з тобою зустрілися на проспекті, 
На якому гуляли окремо. 
Очі твої – такі відверті – 
Сказали мені, що я дивлюся даремно. 
Але поглядів я не розумію, 
Мені потрібно усе казати словами. 
Я вже маю свою маленьку мрію, 
Яку мушу здійснити, а то буде погано…

Ти подобаєшся мені, 
Але я не знаю, як тебе звати… 
Перед тим, як сказати “ні”, 
Дай себе поцілувати!…

Я йшов за тобою, ти ззаду – розкішна! 
Так само розкішна, як і спереду! 
Ти озиралась – і тобі було смішно. 
А я йшов за тобою, як пастух по череду. 
Тобі завжди зі мною було би цікаво – 
Я хлопець веселий, трохи дивакуватий. 
Та, як з’ясувалось, ти вже когось мала. 
Тільки це був не хлопець, а дядько багатий…

Ти подобаєшся мені, 
Але я не знаю, як тебе звати… 
Перед тим, як сказати “ні”, 
Дай себе поцілувати!…

Били мене його охоронці… 
Били жорстоко, збирались вбивати… 
Я їх зупинив, я сказав їм – хлопці! 
Дайте в руки гітару – я буду співати…

Ти подобаєшся мені, 
Але я не знаю, як тебе звати… 
Перед тим, як сказати “ні”, 
Дай себе поцілувати!…