Мені все одно, як ти жила раніше! 
Головне, щоб зі мною жила ти не гірше! 
Мені байдуже, хто був твоїм першим коханням! 
Головне, щоб я став коханням останнім!

Кожен день пролітає стрілою. 
Кожен день, коли ти поруч зі мною. 
Тож я тебе прошу, я тебе молю – 
Лишайся зі мною, бо я тебе люблю! 
Нехай нас із тобою турбують плітками – 
Не стануть плітки муром між нами! 
Те минуле – твоє, а для мене – відсутнє. 
Мене цікавить теперішнє і майбутнє!

Мені все одно, як ти жила раніше! 
Головне, щоб зі мною жила ти не гірше! 
Мені байдуже, хто був твоїм першим коханням! 
Головне, щоб я став коханням останнім!

Ти була – яка була, тепер ти – інакша! 
Трошки мудріша, трошки старша. 
Тепер ти не та, тепер ти не там, 
І я тепер тебе нікому не віддам! 
Нехай твоє життя було не біле, не пухнасте, 
Але моя зелена жаба склеїла ласти, 
Не сидить в мені, не тисне на груди… 
Мене турбує тільки те, що є, і те, що буде…

Мені все одно, як ти жила раніше! 
Головне, щоб зі мною жила ти не гірше! 
Мені байдуже, хто був твоїм першим коханням! 
Головне, щоб я став коханням останнім!

Пролетять роки – ми їх цікаво проживемо, 
Дуже непогано і зовсім недаремно. 
Оминемо лиха, невдачі, розлуки. 
В нас виростуть діти, потім – онуки. 
Перед смертю скажемо – життя було прекрасним. 
І добре, що вдалося це зрозуміти вчасно… 
А зараз ми зупинимо всі рожеві мрії. 
Ми згадали про дітей – переходимо до дії…

Мені все одно, як ти жила раніше! 
Головне, щоб зі мною жила ти не гірше! 
Мені байдуже, хто був твоїм першим коханням! 
Головне, щоб я став коханням останнім!