(сл. Ліни Костенко)

Спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи

Спини мене, спини мене
спини мене, спини мене
спини мене..

Вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє

Спини мене, спини мене
спини мене, спини мене
спини мене..

Ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум’ям згорю

Спини мене, спини мене
спини мене, спини мене