(Сл. Дмитра Павличка)

Як би я знав, де ти живеш, 
Дивився б крізь вікно знадвору, 
Як ти виходиш із одеж, 
І входиш в мрію снів прозору.

Та я не знаю… Не дано, 
Бо ми з тобою не знайомі, 
Та чом же те твоє вікно 
Горить в космічному огромі?

Я там стояв би цілу ніч, 
Щоб знову бачити, як вранці 
Злітає сон із твоїх віч, 
І ти встаєш в прозорій тканці.

Коли дивлюсь на небеса, 
Я те вікно щоночі бачу, 
І сходить золота краса 
В мою фантазію чортячу.

Та я не знаю… Не дано, 
Бо ми з тобою не знайомі, 
Та чом же те твоє вікно 
Горить в космічному огромі?

Як би я знав, де ти живеш, 
Як би я знав, як би я знав
Як би я знав, як би я знав