Дихає ліс, 
Пташка на гіллі 
Пісню співає, що тішить мій слух… 
Я довго ріс – 
Йшов через цілі, 
Що тіло гартують і зміцнюють дух… 
Тиха роса 
Зіб’ється з трав 
Криком “вперед!”, дружним тупотом ніг… 
Я тут знайшов 
Те, що шукав 
Славу здобув і себе переміг!

Мій лицарський хрест – 
Моя нагорода 
За те, що не впав, за те, що не втік! 
Мій лицарський хрест – 
Яскрава пригода, 
Що буде тривати в мені цілий вік! 
Мій лицарський хрест!…

Плинуть роки, 
Їх заметілі 
Скроні мої пофарбують у сніг. 
Я, завдяки 
Шрамам на тілі, 
В пам’ять свою закарбую усіх 
Друзів моїх 
Та ворогів - 
Кого любив і кого вбивав… 
Може чогось 
Я не зумів, 
Та не згубив, не продав, не програв…

Мій лицарський хрест – 
Моя нагорода 
За те, що не впав, за те, що не втік! 
Мій лицарський хрест – 
Яскрава пригода, 
Що буде тривати в мені цілий вік! 
Мій лицарський хрест!…

Тим, що загинули, й тим, що вижили, 
Слово своє вдячно присвячую! 
Хай ворог зиркає очима хижими, 
Нехай гарчить – мені не лячно. 
Хто вріс корінням, той не зламається. 
Хто має стержень, той не зігнеться. 
Любов до матері – найкраща порадниця. 
Любов до вітчизни – ідея серця. 
Лицарський хрест – відзнака для обраних – 
Не завжди на грудях, а в діях і звершеннях. 
Для тих, що в боях ставали хоробрими. 
Для тих, що в атаки здіймалися першими. 
Не відступитися від слова сказаного – 
Дерти руками, зубами гризти! 
У світі багато брудного й заразного, 
Але той, хто хоче, залишається чистим…