Далеко сивий берег. Ще далі Україна,
Де соняхи і сонце, як батько з немовлям.
А ми - в далекий світ, мов покритка причинна,
Осміяна на людях в догоду москаля...

Приспів:
   Прощай, любимий край, ридання мої тихі.
   Одного лиш не дай: калині відцвісти!
   Прощай, любимий край. Із тополиних віхол
   До Тебе поверну - в любові присягти.

І навіть імена розгублені у кличках;
Ніхто не пам'ятає, чи справді був такий.
Безчестя в іменах... Безчестя чи величчя...
А нашим нареченим - червоні чобітки.

Приспів.

Зітхають океани, відлунюють їм трюми.
Одна відрада тільки: хтось пісню заспіва...
Який скорботний хор, коли живцем у трунах,
Коли за диригента - надія ледь жива.

Приспів.

Приспів.