Степ широкий розстеливсь аж до небокраю,
Лиш один козак іде, по степу гуляє:
Чи побачу я колись рідну Україну?         |
Чи загину в чужині за Вкраїну милу?       | (2)

Він іде, не знає сам скільки йти ще треба,
Вже що бачить навкруги: то земля і небо.
Сонце випалило степ води ні краплини,     |
Лиш один козак іде в латаній свитині.     | (2)

Старий сокіл в вишині склав могутні крила,
Лише біла сивина очі затулила.
Чи побачу я колись рідну Україну?         |
Чи загину в чужині за Вкраїну милу?       | (2)

Чи побачу я колись рідну Україну?         |
Чи загину в чужині за Вкраїну милу?       | (2)

За Вкраїну милу...                        | (4)
Поділитись сторінкою: