О плями чорно-білі у короткому житті,
Лишилося помріяти й збагнути – не святі.
Як мало і багато треба мати поміж тим,
Щоб жити мудрим старцем і злетіти молодим.

А завтра знову завтра знову кома на кінці,
І трубка телефонна у схвильованій руці,
Ти знову згубиш слово і у прірву піде час –
Ця пауза мовчання буде приспівом для нас!

Приспів:
Та крутиться Земля,
Щаслива мить втікає,
Її не здоженеш,
Коли життя немає.
Поклич мене любов
У подорож кохання,
Я так давно живу
На острові чекання.

Я хочу гріти сутінки не краденим вогнем,
Змінити кому крапкою для нових світлих тем.
Я всі найкращі помисли з тобою уявлю,
Бо я іще надіюся, бо я іще люблю.

Як хочеться зануритись у те чого нема,
Не чути ком зі смиком і любити не дарма,
Як хочеться із друзями провадити свята
Та знати, що людина біля тебе саме та!

Приспів (2)