Це не сум і це не втома, –
Це непрошена любов,
Бо, на жаль, вона не вдома,
А це мене бентежить знов.

Я себе не раз питаю:
Хто я, грішник чи святий?
Хоч давно про себе знаю,
Що ні той і не другий.

І ніби світло серед ночі,
На чолі холодний піт,
Ваблять ласощі дівочі
На світанку стиглих літ.

Приспів:
А цілий світ як на долоні,
І не зупиниться ріка,
А теплий погляд на іконі,
Як ніби батьківська рука.
По всьому дому Воля Божа,
І щаслива і сумна,
Я підійму за кращу долю,
І відіп’ю ковток вина.

Це не біль і це не втрата, –
Це на смак солодкий блуд,
Це любов що не багата,
Це в чужому щасті бруд.

Знаю я що повернуся
І дитину обійму,
Їй як Богу помолюся,
І усе як є прийму.

Приспів (2)