Там, де спить тихий гай снами...
Де в криницях – мав’ячих зіницях блиску ночей –
Поросли давно травою храми...
Вже й цимбали у похід не кличуть: хей на хей!

В чужім краю долю шукаючи
Останні крихти і сили втрачаючи
Понад зорею небесною –
Понад Бугом... понад Нарвою...

Він дорогу додому шукав вічність минаючи...
Болотами, ярами в долонях віру стискаючи...
Вітер сльози витирав із його очей...
Хей на хей! Хей на хей!

Буйним квітом пахне земля...
Вільним плаєм спів журавля...
Твій шлях на світанку веде додому ген за обрій...

Там, де сонце встає
Там, де спить тихий гай
Ти у колиску вітрів повертай... повертай...

Поза шляхами широкими
Поза горами високими
Ми шукаємо долю в чужім краю
Забувши свій рідний....

А в нім буйним квітом пахне земля...
Вільним плаєм спів журавля...
Твій шлях на світанку веде додому ген за обрій...

Там, де сонце встає
Там, де спить тихий гай
Ти у колиску вітрів повертай... повертай...