Тупо сиджу – задивляюся в цю даль, 
Котра нікуди не веде, який жаль, 
Який жаль, що все промине, 
Який жаль… Та ще тримає мене 
Вогник світла, вогник надії, 
Вогник, що веде мене в мої мрії. 
Мрії, за якими вистачає знань, 
Бо там немає питань. 
Нема сенсу тут, нема сенсу в цих словах. 
Хочеться сказати, та лишається лише страх. 
Заплющуй очі, роздивляйся ті сни, 
Про котрі ти так мріяв – дадуть спокій лише вони. 
Фігаро, Фігаро, Фігаро, Фігаро – тут, Фігаро – там. 
Бігаю тут, бігаю там по по кутам… 
Ілюзія вдачі, непомітний штрих, 
Поворот моєї долі, та ніби-то не встиг 
Потрапити туди, куди кличе душа, 
Потрапити туди, де на мене хтось чека. 
Я повторюю те саме, 
І мороз поза плечами, 
Залишається лише йти туди, де:

Вогник світла, вогник надії, 
Вогник, що веде мене в мої мрії. 
Мрії, за якими вистачає знань, 
Бо там немає питань. 
Вогник світла, вогник надії, 
Вогник, що веде мене в мої мрії. 
Мрії, за якими вистачає знань, 
Бо не виникає питань.

Розумію все, розумію всіх. 
Але маю що сказати, поки ще не встиг 
Дійти туди… 
Куди?! 
Туди, куди ріка тече 
І берег скаже, ніби припече: 
Заплющи очі – буде все… 
Що все?! 
Все те, чого хотів… 
А може ні, може трохи… 
І важкі та довгі роки 
Запалають, як малесенькі вогні, 
Котрі є в далині, в далині… 
Так далеко від вас, так далеко від нас… 
І я не знаю чим зайняти свій майбутній час… 
Мене розіб’є апатія, і щось я так заслаб… 
Краще я заплющу очі, аби без завад 
Потрапити туди, куди кличе душа, 
Потрапити туди, де мене хтось чека. 
Я повторюю те саме, 
І мороз поза плечами, 
Залишається лише іти туди, де:

Вогник світла, вогник надії, 
Вогник, що веде мене в мої мрії. 
Мрії, за якими вистачає знань, 
Бо там немає питань. 
Вогник світла, вогник надії, 
Вогник, що веде мене в мої мрії. 
Мрії, за якими вистачає знань, 
Бо не виникає питань.

Хочеться, хочеться, хочеться, звичайно, хочеться! 
Хочеться тобі й мені, та може все владнається! 
Віднайти себе, зрозуміти життя – 
Може в ньому є сенс наступного дня? 
Тупо все! 
Тупо все лишає, тупо відлітає 
І пісні зникають, та час проминає. 
Заплющу очі та полечу далеко, 
За ті хмари, де так легко! 
Потрапити туди, куди кличе душа, 
Потрапити туди, де на мене хтось чека. 
Я повторюю те саме 
І мороз поза плечами 
Залишається лише йти туди, де:

Вогник світла, вогник надії, 
Вогник, що веде мене в мої мрії. 
Мрії, за якими вистачає знань, 
Бо там немає питань. 
Вогник світла, вогник надії, 
Вогник, що веде мене в мої мрії. 
Мрії, за якими вистачає знань, 
Бо не виникає питань.