Злетіло слів прощальних листя, 
Сухі троянди пелюстки. 
За мене ти колись молився, 
За мене ставив ти свічки. 

Сьогодні в чорну ніч безкрилу 
Поринув, кинувши: “Прощай” 
Я не тримала тебе милий, 
Бувай — мене не забувай. 

Забувай, забувай, 
Не дзвони, не шукай, 
Після слова “прощай” 
Назад не повертай. 

Самотньо перший час без тебе, 
Порожньо на серці було. 
І навіть я молила небо, 
Щоб сум про тебе відвело. 

Та доктор Час лікує рани, 
Хоч доля нас нещадно б’є, 
І несподівано, нежданно 
Забула я ім’я твоє. 

Забувай, забувай, 
Не дзвони, не шукай, 
Після слова “прощай” 
Назад не повертай. 

Краще б я тебе забула, 
Краще б змили все дощі. 
Хто не згадує минуле, 
Тому легко на душі. 

Хто не згадує минуле, 
Той не знає про печаль. 
Краще б я тебе забула, 
Та не можу я, на жаль. 

Забувай, забувай, 
Не дзвони, не шукай, 
Після слова “прощай” 
Назад не повертай.