Біліють каштани у Львові
У срібному сяйві зорі,
І пахощі линуть медові
На нашій Замковій горі.
Горять вогні, але не сплять,
Каштани листям шелестять,
Горять вогні, але не сплять,
Каштани листям шелестять.
Як любо у місячні ночі
У сяйві старих ліхтарів
Дивитись в замріяні очі
У чарах злеліяних снів.
Горять вогні, а ми ідем,
Любові радощі несем.
Горять вогні, а ми ідем,
Любові радощі несем.
Хай вічно цвіте і святиться
Висока Замкова гора,
І Львів – наша княжа столиця
Краси і любові, й добра.
Горять вогні, і сад зацвів,
Вітає нас коханий Львів,
Горять вогні, і сад зацвів,
Вітає нас коханий Львів.
Горять вогні, але не сплять, |
Каштани листям шелестять, |
Горять вогні, і сад зацвів, |
Вітає нас коханий Львів. | (2)
|