Чужої мови я не знаю,
А чи на світі є чужа?
Та лиш тією заспіваю,
Котрою мати нарекла.
Як не зречешся ти тієї,
Що у колисонці чував,
Душа засвітиться зорею,
Зорю щоб людям ти віддав.

Приспів:
Колиско моя яворова,
На денці лона твого
Дитино, колишиться слово,
Начувайся, сину, його.

Леліймо слово колискове,
Нехай праправнукам буде.
Нехай і їх щодень додому
Колиска мамина зове.
Бо там краплина милосердя,
Там доброта гойдає світ,
І не остудиться там серце,
Душа прийдешня, маків цвіт.

Приспів (2).

Від діда прадіда твого,
Зорею буде повік
Священне вкраїнськеє слово,
На тому стоятиме рід.