Туман яром, туман долиною,
За туманом нічого не видно,
Тільки видно дуба зеленого.
Під тим дубом криниця стояла,
В тій криниці дівча воду брала.
Та й впустила золоте відерце,
Засмутила козакові серце.
"А хто ж мені відерце дістане,
Той зі мною на рушничок стане".
Обізвався козак молоденький:
"А я твоє відерце дістану,
Я з тобою на рушничок стану".

Туман яром, туман долиною,
За туманом нічого не видно...