В мойому краю цвітуть волошки
По між жита,
І більшь ніде,
Для мене,більшь ніде
Дніпру хотіла б я
Архангелом служити,
Бо там,бо тільки там
Осяяння святе
У божому з‘явилося молінні,
Щоби тепло віддать моїй землі.
ПР:
Я Роксолана-бранка українка,
Коханка,та не має в цім ганьби,
Царівна я,
Найкраща в світі жінка,
Яка коханням народилася з раби.
ІІ
Пройдуть віки
І в іншу жінку знову
Моя душа майбутня перейде.
Цю жінку закосичену вінком в корону
До перемоги Бог щасливо приведе.
І я з небес з‘явлюся у молінні,
Щоб з вами бути разом в цій землі.
ПР