Нашу землю топтали, народи
Давні-ближні казали своя,
І забрали без всякої згоди
Наше богом нам дане ім’я.
Наші землі казали нам скраю
Та судити я їх не берусь,
Я із попелу знов воскресаю
Із тобою Свята моя Русь
Я із попелу знов воскресаю
Із тобою Свята моя Русь 

Київська Русь - твоя слава над світом хай лине
Київська Русь - розквітай наче в лузі калина
Київська Русь - б’є у дзвони Святої Софії
Златоверхий і вічний твій Київ
На той дзвін обернусь, на твій клич обізвусь
Золота моя Київська Русь.
На той дзвін обернусь, на твій клич обізвусь
Золота моя Київська Русь.

Нехай кожен народ пам’ятає
Нашу честь не втоптати у прах,
Твій тризуб знову сонцем нам сяє
На священних твоїх прапорах.
Знову гордо звучить мова вільна
Знову іменем давнім зовусь,
Предковічна моя батьківщина
Золота моя Київська Русь.
Предковічна моя батьківщина
Золота моя Київська Русь.

В нас ніхто не відніме свободи
І своїх не нав’яже знамен,
Хай несе не осквернені води
В Чорне море старий Борисфен.
Дуже довго були ми німими
Та ніхто вже не стулить нам уст,
Вже ніхто в нас тебе не відніме
Золота моя Київська Русь.
Вже ніхто в нас тебе не відніме
Золота моя Київська Русь.