Ой у полі рута-рута, на тій руті квітка,
Шануй мене мій миленький, бо ня лиш крихітка.
Як не будеш шанувати, не будеш ня мати,
Бо я тобі не грушечка в саду куштувати.
Бо грушечку покуштуєш та й долі закинеш,
А без мене молодої марно з світу згинеш.

Було тобі не ламати зеленого дуба,
Було б тобі та й незнати, коли мя не люба.
Було тобі не ламати зелену ліщіну,
Було б тобі та й не знати молоду дівчину.

Ой у полі рута-рута, на тій руті квітка,
Шануй мене мій миленький, бо ня лиш крихітка.