Українські Народні Пісні - Мамина коса
Ой, чого та калина віти похилила –
Чи багато квіту, чи важка роса?..
Ой, чого так рано мама посивіла?
А була ж у неї золота коса.
Ой, чого так рано мама посивіла?
А була ж у неї золота коса.
Мамине безсоння, мамині тривоги
Простелила доля у незнану даль.
За ворота вийде, стане край дороги,
В коси заплітає сивини печаль.
За ворота вийде, стане край дороги,
В коси заплітає сивини печаль.
Стеляться тумани долами-лугами,
Стеляться тумани на глибокі сни...
Гей, дорого дальня, повертай до мами
Буде в її косах менше сивини.
Гей, дорого дальня, повертай до мами
Буде в її косах менше сивини.
Гей, дорого дальня, повертай до мами
Буде в її косах менше сивини.
Гей, дорого дальня, повертай до мами
Буде в її косах менше сивини.
|
Ой, чого та калина віти похилила – Чи багато квіту, чи важка роса?.. Ой, чого так рано мама посивіла? А була ж у неї золота коса. Ой, чого так рано мама посивіла? А була ж у неї золота коса.
Мамине безсоння, мамині тривоги
Стеляться тумани долами-лугами, Буде в її косах менше сивини. Гей, дорого дальня, повертай до мами Буде в її косах менше сивини. |
|
|---|