Сходив я не одні дороги,
Ніде незатишно мені.
Нарешті випросив у Бога:
Осісти тут, в Галичині.
Тут справжні газди і газдині –
До свого кожен по своє
І тільки тут, на Україні
Родинна серцевинка є.
Приспів:
Тернове поле на Опіллі,
Життя підкова золота,
Благословенне Тернопілля
Земля священна і свята.
Намисто замків на сторожі
Традицій галицьких і тут,
Хрести церков – знамення Боже,
Що просто до небес ростуть.
Гріхів спокута омовення
Дністра одвічна течія.
Насправді, ти таки блаженна,
Священна галицька земля.