Пісня 551

Поки не пізно бийся головою об лід,
Поки не темно бийся головою об лід.
Пробивайся, вибивайся,
Ти побачиш прекрасний світ.
Ти побачиш прекрасний світ.

Короп – той навпаки, зануриться в глибини,
Втече на саме дно,
Та короп і служить для того, щоб колись бути пійманим, раніш чи пізніше...
Але ж ти людина, тебе не впіймає ніхто.
Але ж ти людина, тебе не впіймає ніхто.

Коропи – ті не такі:
Цілі століття повільно осідають,
Їхні зграї полохливі і темні,
Вони віддаляються в протилежний бік.
Бач, наше століття давно поспішає їм вслід.

Торкається плавником, як рукою, їхніх плавників
І втікає... ти покинутий? Але ж ти людина
Не відчаюйся – ти проб’єшся.
Не відчаюйся – ти проб’єшся.
Не відчаюйся – ти проб’єшся.

Поки не пізно бийся головою об лід,
Поки не темно бийся головою об лід.
Пробивайся, вибивайся,
Ти побачиш прекрасний світ.
О, прекрасний неозорий засніжений світ!