Автобус мчить дорогою нічною,
І сяйво зоряне рікою
У вікно тече.
Мою сусідку незнайому
Змагає сон, долає втома, —
Вона кладе свою голівку на моє плече.
Приспів:
І мчить автобус, спить дівчина,
Ти, серце, слухай і мовчи.
Вона всміхається дитинно
Щасливим снам у мене на плечі.
Мені здається, мріється, що з нею
Іду, мов з долею своєю,
Шляхом голубим.
Та на зупинці вона встала,
Взяла валізку й не сказала
І “до побачення”, і зникла маревом ясним.
Приспів:
І мчить автобус, спить дівчина,
Ти, серце, слухай і мовчи.
Вона всміхається дитинно
Щасливим снам у мене на плечі.
На тій зупинці я буваю часто
І визираю свого щастя
Ніжний первоцвіт.
І якщо тут його немає —
Я переверну, обшукаю
Весь блакитний світ,
Весь блакитний світ.
|