В спальній під ліжком жив собі павук –
В чорний горошок, мав аж вісім рук.
Майже ніколи взагалі не спав.
Справжній мисливець! Завжди полював.
Я назвав його Богдан! Він мав рот, як чемодан.

Бодя — бос всіх павуків! Він їв мух і комарів.
Хавав в мене прямо з рук — дресерований павук!
Бодька — бос всіх павуків. Він їв мух і комарів.
Хавав то саме, шо я. Шкода, Бодьки вже нема.

Бо Бодька коротше сильно захотів,
Жінку під ліжко він собі привів.
А павучиха — рідкісна коза,
З'їла лахудра Бодьку-павука.
А мораль є такова — з'їла баба мужика!

Бодя — бос всіх павуків! Він їв мух і комарів.
Хавав в мене прямо з рук — дресерований павук!
Бодька — бос всіх павуків. Він їв мух і комарів.
Хавав то саме, шо я. Шкода, Бодьки вже нема.

Бодя був без галімих пантів.
Без багатих батьків,
Бодя був з нормальних пацанів.
Бодя не любив тупих піжонів.
Бодя не носив брудних кальсонів.
Бодя карав биків.
Бодька помагав, не бухав, не втікав.
Кайфу не ламав, у підставах участі не брав.
Бодька бошував кришував, правду-мать рубав.
І якщо було за шо, то пальці легенько ломав.
Бодя поважав старших типів.
Бодя грав тих кого хтів, але тільки не там де їв.
Бодя не хамів, хіба що тохамів.
А хамів карав так само, як биків.
Бодя був чорний і білий, Бодя не був дебілом.
Але його кобіта вважала не так.
І врешті не стерпіла і щось червоне підлила -
І Бодьку отруїла і Бодьку трафив шлях.

Бодя — бос всіх павуків! Він їв мух і комарів.
Хавав в мене прямо з рук — дресерований павук!
Бодька — бос всіх павуків. Він їв мух і комарів.
Хавав то саме, шо я. Шкода, Бодьки вже нема.

Бодя — бос всіх павуків!

Бодька — бос всіх павуків! Він їв мух і комарів.
Хавав то саме, шо я. Шкода, Бодьки вже нема.
Бодя — бос всіх павуків!