I
Зараз вже так пізно, що скоро буде рано
Дайте, розповім я вам про старого растамана
Може, це було у місті Харків, а може серед поля
Може, білий сніг тоді лежав, а може білий пух, що накидали тополі

Це було на перехресті. Як? Як? Кроссроузд!
Може, люльку він тоді палив, а може папіроуз
Може, дав мені ковтнути чистого озону
Я відразу зрозумів – кричати більш нема резону

Може, це був суржик, а може ідіш
Я розчув лише два слова – Ноу Кіпіш

II
Може, він зробив – так, а може він зробив ось так
Прошу я, ви мені повірте, бо то був добрий знак
Знак, що час нам сісти разом з вами, пограти трохи
При чому грати тихо, щоб дати собі спокій

Я пішов, мене питали: що з тобою? як ти?
І з тих пір я не кричу, я викладаю факти
Ноу-Ноу Кіпіш – я почув від растамана
А зараз вже так пізно, що скоро буде рано

Може, це був суржик, а може ідіш
Я розчув лише два слова – Ноу Кіпіш