Моє бажання зупини,
Один-єдиний крок і – осінь.
Я не скажу тобі – “прийди”,
Дощ розпускає довгі коси.
То буде завтра. як завжди,
А за плечима пересуди.
Моєї тут нема вини,
За нас все вирішили люди.

Приспів:
Не в тому річ, не в тому річ,
Що горобина плаче ніч,
А в тому річ, а в тому річ,
Що ми з тобою – різні.
Що це кохання – ворожба,
Розчарування і журба,
Як осінь пізня.

Ти забереш моє “прощай”,
Сумління знову стане чистим.
Від мене тихо відвикай.
На горобині вже намисто.
На темнім вечорі розлук
З тобою вже сміється інша.
Ти доторкнувся інших рук,
Я не прийду до тебе більше.

Приспів.

На горобині водночас
Тривожне листя облетіло.
Я знову чую білий вальс,
Для тебе серце я відкрила.

Приспів.

Що це кохання – ворожба,
Розчарування і журба,
Як осінь пізня.