Триклятий день, годинник – пень, всіх забуває розбудити.
Тихенько спить і не кричить нічна твоя надія.
Самотній чорний птах принесе лиш смуток
І сльози на очах не зможеш ти забути.
Вечірні сутінки впали на місто
І запалали ліхтарі на обістях.
Відкриті двері великого дому –
Ніщо не кличе тебе у дорогу.

Приспів:
Поцілунок, мов змія, залишить слід ножа,
Зніми своє вбрання, тебе чекаю я.
Не відчиняй дверей недоспаних ночей,
Тебе благаю я, повія.
Твоє ім’я... Повія...

Ключі від хати впадуть у воду
І на чужому ложі згубиш свою вроду,
Як чашка кави, випито зілля,
Ніхто не прийде на твоє весілля.

Приспів