Самотня ранішня зоря
Світанок тихо зустріча,
Вже новий день прийшов,
А ми з тобою все тут,
А ми сиділи цілу ніч,
Над річкою туман приліг.
Все, як завжди,
І спить наш світ земний,
Лиш очі твої такі неземні,
Дай же, єдина, надію мені!..

Приспів:
Чому ж так вабить, манить
Цей світ загублених туманів?..
Знаю, світло, це світло є в тобі -
Це очі твої такі неземні!

Минає рік, минає два
І час спливає, як вода,
А нам тоді було
Лиш по шістнадцять літ.
Цікаво, дівчинко, де ти?
Чи пам'ятаєш ти час,
Коли я вперше це сказав,
Що очі твої такі неземні?..
Дай же, єдина, надію мені!..

Приспів.

Так манить! Так манить!
Не знаходжу місця в світі!
Вабить, манить
Цей світ загублених туманів?..
Знаю, світло, це світло є в тобі -
Це очі твої такі неземні!