Пригадалась вузька стежина,
Що вела нас до тих беріз,
Верболозовий дух, калина,
Спомин знову сюди привів.
Ніжний дотик руки стрічання
І та млосна цілунку мить
І кохання палке признання
В моїм серці й тепер горить.
Приспів:
Ой Прут ріка, стрімка вода,
Біжить вода, немов життя, немов життя.
Ой зупинись хоча б на мить
І поверни щасливі дні, юні літа.
І хоча ми з тобов не в парі
Та не мож я ніяк забуть
Чарівні твої очі карі,
Диво-цвіт їх не повернуть.
Пригадалась вузька стежина,
Що вела нас до тих беріз,
Верболозовий дух, калина,
Спомин знову сюди привів.