А ми зустрілися з тобою у вишневому садочку,
Я на дереві висіла зачепившись за сорочку.
До землі було далеко, метрів десять з половинов,
Ти сказав, щоб я трималась, сам полетів за драбинов.
Приспів:(2)
Ірен моя Ірен і очки як терен
Як яблуня цвіту я йду до тебе йду.
Ти прибіг я ще висіла на сухій тонкій гиляці,
І мурахи табунами бігали по моїй спині.
Час минає дуже швидко за хвилиною хвилина
Не приніс ти ту драбину, бо тяжка блін та драбина.
Приспів:(2)
Ірен моя Ірен і очки як терен
Як яблуня цвіту я йду до тебе йду.
Я махала все ногами, я стомилась вже кричати,
Але раптом з під сорочки стало дещо виглядати.
Боже мій яке багатство, ти не даш йому пропасти,
Але лізти так високо, поможи Боже не впасти
Приспів:(2)
Ірен моя Ірен і очки як терен
Як яблуня цвіту я йду до тебе йду.
Ти сказав щоб я мовчала, що на шидьйо в тебе муха,
Обломається гиляка я впаду тобі на руки.
Ти іще потряс за стовбур щоб летіла я скоріше,
Я лечу до тебе милий але п'ять метрів лівіше.
Приспів:(2)
Ірен моя Ірен і очки як терен
Як яблуня цвіту я йду до тебе йду.
|