Ніч не спить і знову в моїх очах тільки кам'яне небо.

Ніч болить, як я один зможу бути без тебе.

Не сумуй, твої сльози мені наче в рани стікають.

Вилікуй, моє втомлене серце навіки зникає.

Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі.

І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає!

Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі.

І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає!

Ніч мине, і ранок залишить нас в холодній постелі.

Обійме крижаний дощ серед палкої пустелі.

До весни залишається час, все не так безнадійно.

Я бачу сни, я залишаюсь там, я залишаюсь в них.

Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі.

І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає!

Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі.

І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає!