Співали в травні солов’ї і я їх слухала до ранку,

Збентежені думки мої лягли на землю Полісянку.

І що без тебе ця весна немов загублена підкова,

Немов обірвана струна мого опаленого слова.

Приспів:

Земля вдягає щедре квітування

І ллється пісня з небокраю.

Я вірю не зів’яне цвіт кохання,

Коли воно з-під серця проростає. (весь куплет – 2)

Забуду співи солов’я і радість на вітрах загине,

Повір і знай без тебе я не піднімусь на верховини.

Співали в травні солов’ї і я їх слухала до ранку,

Збентежені думки мої лягли на землю Полісянку.

Приспів (2)