Восени так солодко чіплятись за минуле.
Раз прийшли у груди ті, кого нема вже.
З ними ті, кого не буде
Іноді так солодко бити по собі минулим.
Знаєш, хтось у голові моїй прорізав дірку.
Звідти кіноплівка – чорно-білим по живому ріже
Приспів:
Тепер я знаю... (3)
Тепер я знаю, як буває восени...
Восени... (3)
Восени скрізь жовте. Сині плями позникали.
Все даремно. Злива. Мокрі люди в однині.
І в ніч зникають з неба плями сині.
В тумані вчора сірі башти.
Зробивши сальто, листя вниз стрибало.
Іноді зненацька страшно.
Приспів
Далі все мовчало довго. Трохи змерзла. Був ранок сивий.
Та новим асфальтом білим пішла додому.
Я та сніг не розуміли. Сталось що? Навіщо? Чому?
Що питала довго вчора... у мікрофона...
Тепер я знаю, як буває, як буває восени
Я питала, я питала, може чув хто, може, ні.
Приспів:
Тепер я знаю, як буває... (3)
Тепер я знаю, як буває восени
Восени... (3)
|