Знаю з вітром твої обійми
Знає їх і цей розбитий вокзал
Дні чекання такі повільні
Хвилини прощання розпачу шквал
І як відпустити твої тонкі пальці
Лишилося зовсім трохи і ти
Мене закрутила в осінньому вальсі
Я знову забув як без тебе іти...
Я знаю як нам сняться спільні сни
І сотні неможливих кілометрів
Дотягнемо до сонця, до весни
Годинники знімемо скинем светри
Чи зафіксує пам'ять дотик твій
Таким самотнім місто ще не було
Зриваюся з дротів і голос мій
В автобусах холодних з вікон дує
Я знаю як нам сняться спільні сни
Від диких ревнощів злечу з мостів
Схопити хочеться й не відпускати
Якби ж я точно знав, що твій я твій
Якби ж я міг без тебе засинати