босі ноги по пляжах…
тіні втішено ляжуть,
очі мружаться – літо…
море і небо морем залите.
місто вечір платани,
музиканти там п’яні,
нам співають натхненно…
ти і з тобою я себе певний

пр.
засинай, Одесо, засинай,
загубились ми твоїми берегами
засинай, Одесо, засинай,
Чорне море б’ється під ногами…

зорі падають в море,
ти щось тихо говориш,
про щасливі хвилини…
миті свободи так швидкоплинні
берег – ловим світанки,
і цілуємось п’янко,
крики заспаних чайок,
літо і хочеться так сильно жити…

пр.

на кордоні з пітьмою,
місто стало стіною,
й острови колись рідні
сталими чужими й ми стали різні.
місто вечір платани,
сходи в небо й фонтани,
стільки раз і як вперше
розривається серце …
пр.