Літо любило нас, всюди чувся легкий джаз. 
А вечорами хаос. 
Пробували, що могли, ми ж такі молоді. 
Час робити помилки. 

Танцювали всю ніч, пліч о пліч. 
Зустрічали світанки випадкові коханці. 
Любов на одну мить. 

А ми не зупинялись, просто не могли. 
Бо ми ніколи вже не будемо такими. 
Любили, кохали і довели. 
Що вже ніколи ми не будемо такими. 

Такі молоді, такі молоді. 
Такі молоді... 
Такі молоді, такі молоді. 
Такі молоді... 

Плутали ночі-дні, кожен день вихідний. 
Щасливі, хоч і на нулі, на нулі. 
Знали всі, знали все і було байдуже вже. 
Куди вечір занесе. 

Танцювали всю ніч, пліч о пліч. 
И вже музика, світло, та непомітно. 
Час пролетів вмить. 

А ми не зупинялись, просто не могли. 
Бо ми николи вже не будемо такими. 
Любили, кохали, и довели. 
Що вже ніколи ми не будемо такими. 
Такі молоді, такі молоді. 
Такі молоді... 
Такі молоді, такі молоді. 
Такі молоді...(х2)