Після шалених доріг я автостопом біжу лише сам від себе,
І джинси на мені...
Знов закидало в траву моїх невірних птахів, все буде чесно,
Крига вже скресла.

Лиш я, лиш ти, як ті невірні птахи.
Лиш я, лиш ти, як ті невірні птахи.

І з кожним днем все не я, забута богом земля плаче на сцені,
Та все веселі
Мої невірні птахи, холодний погляд у них, неба не видно,
Темно й не мирно.

Лиш я, лиш ти, як ті невірні птахи.
Лиш я, лиш ти, як ті невірні птахи.

Лиш я, лиш ти, як ті невірні птахи.
Лиш я, лиш ти, як ті невірні птахи.