У мареві сутінок вогні сліпих ліхтарів
Крадеться провулками липка матерія снів

Місто шкіриться хижими тінями
Двері зачинено - ховатись пора
Сплітаються вулиці, повзуть лабіринтами
І в павутинні тому час завмира

З будівель покинутих на волю рветься зима
В перехожих зневірених серця руками вийма

Місто шкіриться хижими тінями
Двері зачинено - ховатись пора
Сплітаються вулиці, повзуть лабіринтами
І в павутинні тому час завмира