Ці двері раніше вели на балкон,
На котрий щоночі виходив барон
Аби запускати у місто дим,
І тиха принцеса разом із ним,
В кімнаті позаду калачиком кіт,
Десь далі на сходах поскрипує ліфт, 
І так неосяжно і тепло навкруг,
Що кожна людина людині друг

Один бородатий і сивий монах
Мені розповів на свій ризик і страх
Про те, що барону тепер 307
І мешкає він на планеті Q7,
З ним як і раніше принцеса і кіт,
Вони як і завше не відають бід
І так неосяжно і тепло навкруг,
Що кожна істота істоті друг.