Листя жовтня не спішить за модою,

Відокремив небо від землі,

Місто топить лід у віскі з колою,

Ртуть слухняно приповзла в нулі.

Я гортаю злі повідомлення,

Перечитуючи сотні раз:

Ти моя, чи то лише захоплення?..

Ти - мені прохання чи наказ?..

 

Приспів:

Я так боюсь тих часів,

Коли ночами я не сплю,

Кохав чиюсь, не свою,

Не мою, чому?..

 

Завжди свіжі квіти переходами,

Я вже, навіть, знаю де твої.

Місто гоїть голод бутербродами,

Залишаючи на чай дрібні...

І тобі так само важко дихати,

І твої безсоння не пусті,

Ще трохи часу і можна з'їхати -

Рішення бувають не прості...

 

Приспів.