Милий, милий, де мій дім?
Я так втомилась, але справа не в тім...

Ніч марнує тіло,
Ламає крила,
Лишає душу в самоті...

Я ловила подих твій,
Я йшла за ним, допоки мала сили
Ти казав: не смій,
Та я цього не вміла,
Я зголодніла за тобою, милий мій.

Милий, милий, вкрий мене –
Земля колись так само проковтне.

Скільки невідомо
Я йду додому
І віддаляюсь з кожним днем.

На моїх долонях є
Штрих-код, де навхрест лінії життя і втоми,
Розтає
На ньому ніжність твОя,
Мій милий, я так зголодніла за тобою...

Милий, милий "так" – це "ні",
Навіщо бУло снитися мені...

Всі дощі й застуди –
Я все забуду,
Я все віддам заради снів.

Як мені знайти тепло...
Підземка від Печерська йде в нікуди,
Може, все було,
А, може, тільки й буде,
Що цей контрольний поцілунок у чоло...