Я знов про Карпати слова підбираю І серце моє на вершині відкрите, З козацьких доріг до карпатського краю Мені ти ще ближче, розвиднений світе. Я тут лише вдома і думку лелію, Що гори для мене – то вічні підпори. Забуду на мить про людську веремію І мужність душі вже ніхто не поборе. Приспів: Звіку нам судилась Україна, Вічний плин Славутича Дніпра, І Карпат усміхнена гостина, Та степів таврійських сивина! Ми з попелу долі не раз воскресали І бачили сонце в прийдешній зорі, Нас бурі під небом не раз колисали, Та ми живемо на славетній Землі! Живемо безсмертям твоїм, Україно, І радісний промінь несемо в очах! До тебе нестримно серця наші линуть, До тебе, Вкраїно моя! Приспів. (2) Україна!