Я тримаю зілля, Вкрасти щоб весілля У коханого мого, Й зберегти собі його. Мені відьма казала, Коли зілля давала: "Нехай вип'є цей напій. Якщо любиш, буде твій". Що ж я наробила, Милого згубила. Відьма мене провела Й собі його забрала. Спи тепер мій милий У сирій могилі. Не дала тебе я їм... Будеш назавжди моїм.