Я кохав її, як ніколи не кохав, Це спекотне почуття мені палало І тоді я зовсім тями не мав, Вже були разом у минулому житті, Та й зустрілися ми знову, Море шепотіло хвилями забуті пісні, Немов уві сні... Приспів: Бо покохав я дівчину, покохав Тому й ночами майже не спав, Вулицями блукав, Покохав до нестями, Покохав не було спокою, Покохав я дівчину, покохав, Перед очима наче туман, Невже, це самообман, Покохав, та й собі пообіцяв: Вона буде зі мною! Вже нема журби, сонце цілує небо, | Вже нема журби, | За минуле триматись не треба... | (2) Але не зберегли Кохання з нею ми свого, Не помітили в гучному мегаполісі Ми як почав згасати вогонь. Так боляче було, Та що було те й загуло восени, Я б хотів змінити я минуле, То нічого не міняв би взагалі. Приспів.