Знову осінь бреде по землі І осінні дощі заморосять, А у вирій далекий летять журавлі І з собою летіть мене просять. Ви не кличте мене, журавлі, Вам без мене дорога осіння, Бо не пахне для мене в чужій стороні Полином, чебрецем і чар-зіллям. Приспів: Журавлі, журавлі, журавлі, Ви не кличте, бо я не полину, Не знайду я в чужій стороні Чорнобривці, вербу і калину. Журавлі, журавлі, журавлі, Ви на серце проханням не тисніть, Бо не чути в чужій стороні Української мови і пісні! Тут моя українська земля, Що мене породила й зростила, Тут барвінком заквітчана доля моя, Що у землю коріння пустила! Тут пісні, що крізь серце пройшли, Сиві голови верби схилили, Тут дитинства мого колоскові степи, І прадавні козацькі могили! Приспів. Я росу із далеких доріг витирав Рушником українським, І любов до цієї землі я зберіг, Увібрав з молоком материнським!