Ті журавлі, і їх прощальні сурми... Тих відлітань сюїта голуба... Натягне дощ свої осінні струни, | Торкне ті струни пальчиком верба. | (2) Сумна арфістко, - рученьки вербові! - Тих відлітань сюїта голуба... Зіграй мені мелодію любові, | Ту, без котрої холодно словам. | (2) Ту, без котрої холодно словам... Зіграй мені осінній плач калини. Зіграй усе, що я тебе прошу. Я не скрипковий ключ, а журавлиний | Тобі над полем в небі напишу. | (2) Тобі над полем в небі напишу... | (2)