Журавель курличе, Журавлиху кличе: — Журавлихо-мати, Час нам відлітати. Кру-кру-кру-кру, Час нам відлітати. Розгойдалось море, Котить сині гори. В небі клин за клином Лине в даль невпинно. Кру-кру-кру-кру, Лине в даль невпинно. Чути, журавлиха Промовляє стиха: — Ой журавлю милий, Більш не маю сили... Кру-кру-кру-кру, Більш не маю сили. — Сядь мені на крила, Бачиш острів, мила, Там усі спочинем, Потім знов полинем. Кру-кру-кру-кру, Потім знов полинем. — Ой не треба, друже, Краще тут помру вже, Щоб мені був видний Завжди берег рідний. Кру-кру-кру-кру, Завжди берег рідний.